Сьогодні, 12 грудня у Києві відбувся перший національний форум «DonbasTalks: історії тих, хто творить майбутнє».

Цей проект, організований за сприяння Міжфракційного депутатського об’єднанням «Парламентська платформа майбутнього Донбасу» та Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо-переміщених осіб в Україні», зібрав жителів сходу України, які залишили власні домівки після початку війни і знову досягли успіху.

Захід відкрили співголова «Парламентської платформи майбутнього Донбасу» Сергій Тарута, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, заступник голови офісу ООН в Україні Іван Бочорішвілі та головний редактор видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Успішні історії переселенців у вільному просторі MediaHub презентували журналіст Громадського радіо Сергій Стуканов, директор з розвитку програм неурядової благодійної організації «SOS Дитячі містечка-Україна» Дар’я Касьянова, чемпіон світу зі скелелазіння Даниїл Болдирев та директор фонду Ізоляція Оксана Саржевська-Кравченко.

Вони розповіли про своє життя в нових умовах, про допомогу жителям Донбасу, поділилися думками щодо перспектив повернення окупованих районів під контроль України.

«Близько 1 мільйона 700 тисяч людей через війну були змушені покинути свої будинки, свої родини, і виїхати з окупованих територій. Сьогоднішня подія, яку ми зробили разом із Міжфракційним об’єднанням «Парламентська платформа майбутнього Донбасу», Радою Європи і ООН, дуже важлива саме для них. Приклад учасників форуму може надихнути їх, допомогти дати гідну відповідь на нові виклики у житті. Переконаний, переселенці можуть творити нову історію, опираючись на успішний досвід. Це стосується і простих людей, і тих, хто втратив там бізнес», – сказав народний депутат Сергій Тарута.

Історії власного успіху у нових і надзвичайно складних умовах учасники форуму розповідають також у спільному проекті «Української правди» і Ради Європи «Життя з Нуля».

Другий національний форум «DonbasTalks» планують провести вже наступного року. Як сподіваються учасники та організатори, обговорювати будуть стратегії відновлення повністю українського Донбасу.

Прес-служба МФО "Парламентська платформа майбутнього Донбасу"

7 грудня 2017 року у Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася фахова дискусія у рамках круглого столу «Міфи та реальність. Що передбачено державним бюджетом 2018 для забезпечення прав ВПО?».

Під час заходу правозахисники БФ «Право на Захист» спільно з Міжфракційним депутатським об’єднанням «Парламентська платформа майбутнього Донбасу», говорили про забезпечення державою соціально-економічних прав переселенців, відшкодування шкоди за зруйноване майно під час проведення АТО і житлові питання.  

Дискусію відкрили співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Платформа майбутнього Донбасу» Сергій Тарута, заступник Представника Агентства ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун, адвокаційний і координатор БФ «Право на захист» Дарина Толкач.  

Під час круглого столу правовий аналітик БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна презентувала аналіз Державного бюджету на 2018 рік (№7000) у контексті забезпечення прав і потреб ВПО.

Зменшення фінансування Пенсійного фонду, у зв’язку з його дефіцитом, дає підстави говорити про те, що підходи держави до вирішення питання із виплатою пенсій особам, які проживають на непідконтрольних уряду України територіях, залишаться незмінними» - констатувала Еліна Шишкіна. «Фінансування щомісячної адресної допомоги  ВПО для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зменшується з 263 665,0 тис. грн. у 2017 р. до 3 211 758,6 тис. грн. у 2018 р.» - зазначила правовий аналітик.

Відсутність механізму фінансування програм відшкодування шкоди за зруйноване житло для ВПО, яке було пошкоджено під час проведення АТО, може призвести до масових скарг до національних судів та Європейського суду з прав людини. Нагадаю, що по обидві сторони лінії зіткнення пошкоджено або зруйновано понад 40 000 тис. будинків» - продовжила аналіз Проекту бюджету правовий аналітик.

Еліна Шишкіна звернула увагу і на позитивні сторони головного фінансового документа: «Закладені кошти на програму «Доступне житло» є безумовним позитивом. На ці цілі Державним бюджетом на 2018 р. передбачено 100 млн. грн. Користуватися програмою «Доступне житло» можуть і переселенці. На жаль бюджетних коштів на програму «Власний дім» не передбачено».

За додатковою інформацією звертайтеся за тел. +38 (093) 025 63 88 або електронною поштою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (Антон Лисенко). 

6 грудня відбувся діловий сніданок з народними депутатами, присвячений житловим питанням внутрішньо переміщених осіб.  В заході, організованому Радою Європи, взяли участь члени  міжфракційного депутатського об’єднання «Парламентська платформа майбутнього Донбасу».

Народні обранці розглядали подані до Парламенту законодавчі ініціативи, а саме:
- законопроект про компенсацію зруйнованого житла;
- законопроект, який дозволяє ставати на чергу ВПО та прибирає 6-ти місячний обмежувальний термін користування тимчасовим житлом;
- законопроект про припинення дискримінації ВПО при оренді житла шляхом звільнення арендодавців від податку, які здають житло ВПО, та введення податкової пільги для ВПО, які орендують житло.

На своїй сторінці у Facebook Олеся Цибулько написала про ініціативу депутатів Наталії Веселової (позафракційна), Дмитра Лубінця (БПП), Віталія Курила (БПП), Геннадія Чекіти (БПП), Сергія Куніцина (БПП), Олега Недави (БПП) та Георгія Логвинського (НФ): "Я за те, шоб звільнити орендодавців від податку на здачу житла для переселенців. Щоб отримати субсидію, людям потрібен договір оренди. Комунальні тарифи виросли суттєво. Для переселенців субсидія - це чи не єдина можливість вижити на підконтрольній Україні території. Саме тому ми сьогодні обговорюємо законопроект №3844 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оренди житла внутрішньо переміщеними особами".

Також свою думку щодо законопроект №3844 висловила Наталыя Веселова: "Зверніть увагу, переселенці фактично завжди оформлюють оренду офіційно. Це вкрай необхідна умова, щоб отримати субсидицію. Адже за умови дуже великої нестачі коштів питання субсидії є життєвоважливим для більшості людей, які втратили майже все внаслідок російської агресії. Плюс, якщо цей закон діятиме, ми виведемо частину ринку з тіні і матимемо базу потенційних надавачів житла. І звісно, він посприяє більш прихильному ставленню до ВПО. Держава нічого не втрачає. Це не державна допомога, але великий крок на зустріч людям. Наші партнери з міжнародних організацій схвалюють таке рішення. Крім того, ми хотіли б встановити податкову пільгу для переселенців, які самостійно вирішують свої житлові проблеми, орендуючи житло".

Прес-служба МФО "Парламентська платформа майбутнього Донбасу"

09 листопада 2017 року відбувся діловий сніданок щодо обговорення варіантів забезпечення політичних прав внутрішньо переміщених осіб, «трудових мігрантів» та шляхів запобігання виборчим махінаціям, організований Громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» у співпраці з Проектом Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», в якому взяли участь члени  міжфракційного депутатського об’єднання «Парламентська платформа майбутнього Донбасу».

Головним питанням для обговорення стало знаходження ефективних шляхів реалізації законодавчої ініціативи зареєстрованого у Верховній Раді України «Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)», реєстраційний номер 6240, основним завданням якого є забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та мобільних всередині країни громадян.

Зважаючи на прийняття в першому читанні проекту Виборчого кодексу України, реєстраційний номер 3112-1, який покликаний унормувати всі питання виборчого законодавства в одному документі, співголова МФО «Парламентська платформа майбутнього Донбасу» Сергій Тарута запропонував інтегрувати норми законопроекту 6240 до проекту Виборчого кодексу України при підготовці його до другого читання.

Даний підхід дозволить забезпечити право голосу внутрішньо переміщеним особам на виборах всіх рівнів.

Прес-служба МФО "Парламентська платформа майбутнього Донбасу"

Чимало разів ми чули, читали та бачили як Міжнародний Комітет Червоного Хреста допомагає людям у біді, зокрема, у зоні проведення антитерористичної операції на сході України.

Основним завданням організації є допомога постраждалим у конфлікті, в першу чергу найбільш уразливим його верствам. Організація надає гуманітарну допомогу у вигляді продуктових та гігієнічних наборів, а також допомагає відновлювати житло та інфраструктуру, допомагає медичним установам, проводить тренінги з мінної безпеки та міжнародного гуманітарного права. Крім цього, представники Червоного Хреста відвідують ув’язнених та допомагають у пошуку зниклих безвісти.

Взагалі робота комітету регламентується стандартами, які були погоджені з усіма сторонами конфлікту та на основі мандату, який сформований для конфліктів із збройним протистоянням. Зазвичай це означає роботу в населених пунктах, які знаходяться безпосередньо на лінії розмежування. Проте, делегація в Україні має доволі широку географію: окрім офісу в столиці, осередки організації є у Сєверодонецьку, Слов’янську, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Одесі.

Наразі делегацією Червоного Хреста реалізовується декілька проектів, як на підконтрольній Україні території, так і на окупованій частині держави. За перше півріччя 2017 року організацією роздано понад 222 тис. продуктових та гігієнічних наборів для 80 тис осіб, які проживають у найбільш небезпечних населених пунктах. Також було надано матеріальну допомогу 14 тис. осіб. Також, завдяки Червоному Хресту мирне населення отримало 288 тис. питної води та хімреагенти для підприємств «Вода Донбасу» а «Попаснянський водоканал», завдяки чому 575 тис. осіб отримали доступ до чистої питної води. 111 лікарень та центрів первинної медико-санітарної допомоги отримали різноманітні матеріали для лікування хронічних інфекційних захворювань.

Відповідно до мети міжнародної організації, делегацією надано допомогу населенню таким чином аби люди могли і в подальшому себе врятувати. Так наприклад, було розповсюджено 530 тонн корму для тварин та певну кількість матеріалів для обладнання теплиць – це зробить населення більш самодостатнім та надасть їм можливість забезпечити себе їжею.

Також, організація допомогла у відбудові осель постраждалих від вибухів та обстрілів. Таку допомогу було надано понад 23 тис. осіб у 43 населених пунктах по обидві сторони лінії розмежування. Характерною особливістю організації було те, що бригади для роботи на ділянках наймалися серед місцевого населення, що давало місцевим жителям заробити гроші.

Періодично делегація МКЧХ не може потрапити в той чи інший населений пункт через відсутність гарантій безпеки. Великий досвід роботи в зонах конфліктів дозволив розробити правила поведінки, якими працівники організації керуються у своїй діяльності, але і вони ризикують своїм життям.

«2 жовтня ми вшанували пам'ять нашого колеги Лорана Дюпаскьє, який загинув три роки тому в Донецьку від вибуху снаряду. Сьогодні це єдиний фатальний випадок в Україні і ми, звісно сподіваємось, що так і залишиться в подальшому» - зазначає  голова делегації МК Червоного Хреста Алан Ешліман

Ще одним із напрямків діяльності Червоного Хреста в Україні є пошук зниклих безвісти. Нажаль, сьогодні відсутнє єдине джерело інформації, в якому було б зібрано всі дані, що значно ускладнює роботу. За даними Червоного Хреста, до цієї категорії відноситься понад 1500 людей. В організації зареєстровано близько 650 відкритих справ. У той же час відомо, що по обидві сторони конфлікту в моргах знаходиться декілька сотень неопізнаних тіл. МКЧХ допомагає як у збиранні інформації, так і в ідентифікації тіл, але організація пропонує створити єдиний реєстр зниклих безвісти та готова виступити посередником у рішенні цього питання.

Це далеко не весь перелік тих добрих прав, які щодня рятують чиєсь життя. Особливість конфлікту на Донбасі полягає в тому, що його епіцентром є густонаселена місцевість, в результаті чого велика кількість людей піддається небезпеці. Люди, які живуть на лінії зіткнення, виснажені та сподіваються побачити кінець цьому конфлікту. І хоча можна сказати, що в порівнянні з ранніми етапами конфлікту, активність бойових дій знизилась, проте, до сьогоднішнього дня перемир’я не має. Мирне населення все ще страждає та потрапляє під удар. 

Прес-служба МФО "Парламентська платформа майбутнього Донбасу"

ДОЛУЧИТИСЯ ДО РОБОТИ