Дата: 27 грудня 2016

27 грудня відбувся прес-бирифінг ОБСЄ та Парламентської платформи майбутнього Донбасу, де було презентовано рекомендації щодо вдосконалення доступу до правосуддя на територіях, які постраждали внаслідок конфлікту на Донбасі.
За результатами ретельного моніторингу ситуації на Донбасі, зокрема, і представниками ОБСЄ, названо основні питання, які необхідно вирішити в першу чергу:
- забезпечення матеріального і соціального рівня суддів та апарату органів правосуддя на територіях, постраждалих внаслідок конфлікту;
- безпека суддів, які здійснюють свою діяльність на територіях наближених до лінії розмежування;
- відновлення довіри до правосуддя;
- відновлення безпеки у громадах шляхом поліпшення комунікації між громадою та установами юстиції.
За словами національного радника з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександра Водянікова, існування комунікативного майданчику на базі Парламентської платформи «Майбутнього Донбасу» дозволить вивести проблемні для сходу країни питання на загальнонаціональний рівень.
Зокрема, і тему доступу до правосуддя під час практичної діяльності. За словами члена Вищої ради юстиції Алли Лесько, судді Луганщини нині здебільшого не мають належних умов як для роботи, так і для життя.
«Судді залишилися наодинці зі своїм соціальним і матеріально-побутовим забезпеченням. Хотілося б привернути увагу представників всіх гілок влади до проблем суддів у цих регіонах», – зазначила пані Лесько.
Тему соціального забезпечення розвинула член Ради суддів України Тетяна Суярко, яка нагадала, що правосуддя – не абстрактна річ, це конкретні люди, судді та працівники апарату.
«Наприклад, в Попаснянському районному суді Луганської області, який розташований саме на лінії зіткнення, четверо суддів і двоє працівників апарату розглянули більше чотирьох тисяч справ за рік. І це справи не прості», – розповіла Суярко.
Надзвичайно гостро стоїть питання безпеки судів і суддів, яякі працюють у зоні досяжності зброї великих калібрів.
«Є дуже багато інших ризиків, пов’язаних з безпекою, – розповідає член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Козлов, – це ризики, пов’язані з родичами на окупованих територіях, з проникненням диверсійних груп супротивника тощо. Тобто питання охорони судів і суддів у цих регіонах теж потребує вирішення в специфічний спосіб. Також в Луганській області є досить багато «залишинців», деякі судді прийняли присягу так званій «республіці». У даному випадку в нас є дисциплінарні провадження. Сподіваюся, що там, де це процедурно можливо, вони дійдуть свого логічного завершення».
Учасники брифінгу наголошували, що центральна судова влада має йти в регіони конфлікту, з’ясовувати проблеми, які існують в них із належним відправленням правосуддя на місці.
«Ми не маємо до цього звикати, правосуддя не має відправлятися під звуки пострілів», – підкреслила член Вищої ради юстиції Алла Лесько.
Те, що встановлення діалогу і налагодження діючого комунікаційного процесу врешті-решт приведе до конкретних результатів, впевнений координатор Парламентської платформи «Майбутнього Донбасу» Ілля Шевляк.
«Під час обговорень виникають конкретні проектні рішення. Віримо, що через такий діалог, через впровадження ефективних комунікацій, ми зможемо вийти на вирішення конкретних проблем, які є на сьогоднішній день», – говорить він.
Ілля Шевляк розповів, що наступним кроком Платформи стане підготовка на основі рекомендацій відповідних законопроектів, знову ж таки – за участі експертів ОБСЄ, Ради Європи, які є партнерами Парламентської платформи. Ухвалення цих законопроектів у Верховній Раді дозволить врегулювати ті чи інші проблеми сходу України, проблеми людей, які постраждали через війну.

JOIN THE WORK